Прапор Холодного Яру на ЯМПІЛЬЩИНІ

27 вересня в с. Довжок (колись Кетроси), що на прикордонні з Молдовою, було відкрито Музей Марківської сотні, створеної на початку 1919 року підполковником Армії УНР Семеном Ільницьким. Вона стала підвалиною збройних формувань “Ямпільської республіки”, що майже півтора року боролася під жовто-блакитним прапором. Українське козацтво встановило владу УНР на значній території – від Ямполя до Тиврова, Жмеринки, Вапнярки, Крижополя, Рудниці, північних районів Одещини та сучасної Придністровської Молдавської Республіки.

Кожне село мало охоронні сотні, діяла польова жандармерія, піхотні, гарматні, кулеметні відділи. Ямпільці планували очистити українську землі від більшовиків аж до Жмеринки й Одеси. Їм протистояли відділи червоних головорізів Григорія Котовського та Федора Криворучка. Марківська сотня не раз здобувала над котовцями перемоги, а відтак і повагу селян, через це й виросла до Наддністрянського куреня, фактично бригади, адже у складі було 4000 козаків і старшин. Згодом вони поповнили ряди Армії УНР, брали участь у Першому зимовому поході, який закінчився у травні 1920 р. з’єднанням українських армій на теренах Ямпільщини. Козаки Наддністрянського куреня були удостоєні найвищої бойової нагороди УНР – стали лицарями ордену Залізного хреста. Дехто з них поліг у листопаді 1921 р. під час Другого зимового походу.
Правду про ті далекі часи зберіг козак Марківської сотні Дмитро Косаківський, який під псевдонімом “Дмитро Кетрос” видав книжку “Так творилось українське військо” (Лондон, 1958). Через півстоліття її перевидав Історичний клуб “Холодний Яр”.
Цього року Історичний клуб “Холодний Яр та Ямпільська районна адміністрація здобули перемогу на конкурсі Вінницької обласної ради, що дало змогу профінансувати створення Музею Марківської сотні, придбати експонати, виготовити макети зброї, відновити плац, на якому відбувалася муштра молодих козаків Марківської сотні, привести до ладу козацьку криничку, встановити кольорові міні біг-борди по дорозі до музею. Розмістився він у хаті поряд зі збереженим будинком отамана Ямпільської республіки полковника Армії УНР Семена Ільницького.
На відкриття музею прибули й посланці знаменитого Холодного Яру. Крайовий отаман Вільного козацтва Холодного Яру Олег Островський щиро привітав нащадків ямпільського козацтва зі святом вшанування своїх дідів. Більше сотні селян та гостей мали можливість вислухати й Івана Кириловича Вдовцова – внука Якова Ільницького, рідного брата отамана Семена Ільницького (Якова більшовики знищили 1937 року). Промовляли також сільський голова Іван Бажура, представник Ямпільського козацького товариства “Святого Спаса” Михайло Гервазюк, представник Історичного клубу “Холодний Яр” В’ячеслав Березовський, співавтор книги “Незламні ямпільці” Сергій Барсуковський. Промовці висловили впевненість у тому, що вшанування козаків “Ямпільської республіки” стануть щорічними.
Даниною пам’яті славних попередників стала сальва на місці постою козаків Марківської сотні та поминальний обід.
Депутат Вінницької міської ради від ВО “Свобода” Антон Бойдаченко, який вкладає кошти в національне відродження на Вінниччині, та його побратими відвідали старий цвинтар, на якому краєзнавець Юрій Зозуля відшукав та відновив могилу полковника Семена Ільницького, який загинув у Кетросах 1920 року.
Приспущений холодноярський прапор, оголена козацька шабля та щира молитва священика УПЦ Київського патріархату панотця Андрія Толстого поєдналися із полум’ям свічки поминального калача на могилі отамана. На честь героїчного отамана, його козаків та завзятої дружини Марії, яка на чолі загону продовжила боротьбу, знову пролунала сальва.
У цей день у Кетросах було свято села. Дві події, які можна було гармонійно поєднати, влада чомусь не поєднала. Більше того, вирішила увінчати сільське свято демонстрацією антиукраїнського фільму “Весілля в Малинівці”. Як кажуть, ви своїх героїв вшановуєте, а ми – своїх.
І все ж більшість мешканців Довжка радіють, що в їхньому селі відкрито Музей Марківської сотні, радіють, що слава їхніх дідів докотилася до самого Холодного Яру.

В’ячеслав БЕРЕЗОВСЬКИЙ,
Історичний клуб “Холодний Яр”

Вінниччина