«Юрій Горліс-Горський. МИ ЩЕ ПОВЕРНЕМОСЬ!» 2012, вересень-жовтень

“Ех, братику!.. Зрозуміло, що після цієї, вибач, побєди кацапня задере носа, але наша справа не програна! Ми ще повернемось! Це пам’ятай! Вони сюди прийдуть – це факт. Наставлять своїм героям і нашим холуям пам’ятників. Але ми повернемося і всі ті пам’ятники знесемо на смітник. Це станеться!”
(З розмови Юрія Горліса-Горського та Уласа Самчука 1943 року в Рівному)

Впродовж вересня-початку жовтня нову книгу «Юрій Горліс-Горський. Ми ще повернемось! (Спогади. Повість. Поезії. Документи. Листування)» було представлено в УНІАН, а також в Черкасах, Кіровограді та на Закарпатті.

Участь у презентації в УНІАН зокрема взяли упорядник видання Роман Коваль, меценати Олег і Леся Островські, народний депутат України Олесь Доній.

«У цьому виданні зібрано всі відомі мені спогади і твори Юрія Горліса-Горського, окрім “Холодного Яру”. Вміщено й повість “Отаман Хмара”, а також низку документів про перебування Юрія Горліса-Горського в Армії УНР та в Карпатській Україні», - відзначив Р. Коваль. Книга є 5-им томом у серії “Отаманія ХХ століття”. Раніше побачили світ такі книжки: “Отаман Орлик”, “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”, “Отаман Зелений”, “Іван Ремболович”.

Профінансували видання Олег і Леся Островські. У Холодному Яру Островські створили музейно-етнографічний комплекс “Дикий хутір”, де діють експозиції, що розповідають про часи боротьби за незалежність України. Олег Островський, отаман Вільного козацтва Холодного Яру, редактор газети “Козацький край”, спорудив храм Петра Калнишевського, їздив на Соловки, привіз землю з кладовища, де поховано останнього запорозького кошового. Храм освятив патріарх Філарет.

“Ми радіємо, – сказала Леся Островська, – бо відчуваємо причетність до виходу книжки, яка допоможе молодому поколінню правильно вибрати орієнтири в житті”.
Леся Островська, відзначивши ліризм “Тюремних поезій” Юрія Горліса-Горського, прочитала його вірш “Гілка бузку”.

“Вірю, що книжка “Ми ще повернемось!” матиме таку ж щасливу долю як і “Холодний Яр” Юрія Горліса-Горського, що вже витримав 17 видань», - сказав Р. Коваль.

Спогади Юрія Горліса-Горського були представлені і в Кіровограді, колишньому Єлисаветграді, де колись він був був ув’язнений у льохах ЧК, у підвалах будинку Макеєва. Тепер у цій катівні розміщається Управління СБУ в Кіровоградській області.

У Черкасах презентація нової книги відбулась в академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка.

Громадянин Української Народної Республіки Юрій Горліс-Горський по поразці Визвольної боротьбі на Великій Україні жив у Галичині.
У жовтні 1938 року з пістолетом та рукописом нової книжки він вирушає зі Львова в Карпатську Україну, щоб разом з вояками Армії УНР та членами ОУН допомогти братам-закарпатцям вибороти Українську державу.
На еміграції Юрій не прийняв громадянства іншої держави, але коли почалася розбудова української державності в Карпатській Україні, він написав прохання надати йому громадянство Карпатської України.
В Карпатській Україні Юрій Горліс-Горський реалізував себе і як драматург – завдяки Українському театрові “Нова Сцена” в Хусті. Його п’єса “Отаман Хмара, або В чотирикутнику смерті” здобула широке визнання в Карпатській Україні.
Поетеса Ірина Гармасій дослідила, що “Нова Сцена” поставила виставу в Хусті, Севлюші (Береговому), Ясіні, Рахові, Великому Бичкові та в с. Луг.
Андрій Патрус-Карпатський у друкованому органі УНО “Нова Свобода” за 28 лютого 1939 р. з нагоди успішних спектаклів “Нової Сцени” писав: “Багато людей ані не усвідомлює собі, яку велику користь для виборів (відбулися 12 лютого 1939 р. з результатом 92,4% за УНО) першого карпато-українського сойму зробила “Нова Сцена” як на провінції, так у нашому столичному місті. Інколи культурне слово зробить багато більший вплив, як сотня агітаторів. “Нова Сцена” скріпляла в серцях нашого народу почуття любові до своєї української культури, до своєї української нації. Такий “Отаман Хмара”, мабуть, зробив більший вплив, як сотня брошур або плакатів”.