Братська могила Січових стрільців, що загинули в боях під Сарнами 1919 року в ході Костопільсько-Сарненської операції армії УНР.

Пам’ятник з чорного граніту у формі хреста височіє на Сарненському міському цвинтарі по вул. Ковельській. Встановлений на братській могилі Січовим стрільцям, які загинули в боях під Сарнами в 1919 роц в ході Костопільсько-Сарненської операції армії УНР - однією з найвизначніших військових офензив періоду Визвольної війни Української Народної Республіки.
Результатом операції стало завдання нищівного удару російським червоним військам.

«…Лютий 1919 року був одним iз найдраматичніших періодів в історії молодої Української держави — уряд та військо після жорстоких боїв під тиском переважаючих сил більшовиків змушені були залишити Київ. Тимчасовою столицею держави стало Рівне, куди разом з урядом прибув голова Директорії та головний отаман військ УНР Симон Петлюра. У Рівному почала виходити урядова газета «Самостійна Україна».

Місто стало також осідком штабу Північної групи українських військ, головнокомандувачем якими був призначений 44-річний генерал-хорунжий Олександр Греків. Саме цей талановитий воєначальник розробив і втілив у життя план контрнаступу.

Після мобілізації і короткого переформування Північна група армії УНР завдала свій перший рішучий удар на так званому Сарненському напрямку. Починаючи з 17 лютого, її частини почали запеклі бої з більшовиками в районі Олександрії, які завершилися визволенням селища та залізничної станції. Розвиваючи успішний наступ на північ Рівненщини, 20—21 лютого підрозділи війська УНР вийшли до великої залізничної станції та міста Костопіль і розпочали вирішальні бої за їх визволення. Після запеклого дводенного бою петлюрівські війська тимчасово відступили, та невдовзі, підтягнувши з Рівного і з локомотивного депо станції Здолбунів бронепотяги, 24 лютого о 5-й годині ранку поновили наступ по всьому фронту. А вже об 11-й годині надійшла радісна звістка — більшовицькі полчища зазнали нищівного розгрому. У результаті бою за Костопіль було взято в полон 2125 більшовиків та здобуто велику кількість трофеїв: 21 вагон зброї та різної амуніції, 30 гармат, 70 кулеметів, 64 вагони продовольства, фуражу, коней і навіть один червоний бронепотяг. Більшовики також втратили свого відомого командира, колишнього полковника царської армії та запеклого російського шовініста, комдива 22-ї дивізії РККА Шестов’ятова, 50 інших червоних командирів та комісарів, 400 червоногвардійців. Надалі, розвиваючи наступ, українські війська звільнили Березне, Немовичі, Моквин і здобули вкрай важливий стратегічний залізничний вузол Сарни…»

Джерело:
Савчин О.М. САРНЕНЩИНА У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ