Пам’ятник полоненим та інтернованим воякам УНР і УГА, які померли у таборі в польському місті Ланцуті.

Обеліск воїнам армій УНР та УГА в Ланцуті (скульптор О.Харків) 1921 року.

Джерело: http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/02/13/72866/

 

Відновлений пам’ятний знак. Сучасний вигляд. На пам’ятнику напис - "Вірним синам України – старшини (офіцери-О.Р.)"

Фото Остапа Козака

 

Історична довідка

Тут, у Ланцуті (біля Ряшева) впродовж 1918—21рр. розміщувався один із таборів для утримання військовополонених та інтернованих солдатів зі складу Української Галицької Армії та Армії Української Народної Республіки (“Oboz jeniecki N3”, Lancut).

1918 тут розміщувалися також полонені українці з російської армії (бл. 10 тис.) та вояки сформованої і відправленої до України Сірої дивізії. Восени 1919-го в табір було скеровано близько 900 інтернованих вояків-галичан із Корпусу Січових Стрільців полковника Євгена Коновальця.

Від кінця 1919 року з інтернованих українських військовиків почали формуватися частини Армії УНР - зокрема 6-та Січова стрілецька дивізія полковника М.Безручка (діяла у складі 3-ї армії Війська польського).

Війська УГА, які після 9-ти місячної польсько-української війни увійшли до 6-ї січової дивізії генерала Безручка і, ставши союзниками Польщі, будучи в обороні польського міста Замостя, допомогли відбити ворожі атаки, перегородивши армії Будьонного шлях на Варшаву. В польській історії ця боротьба знана як "Чудо над Віслою".

Історія українського меморіалу в Ланцуті

Після поразки армії УНР у війні з Червоною російською армією в листопаді 1920 року та переходу українських солдатів на територію Польщі (понад 19 тисяч осіб), з 25 листопада 1920 року їх розмістили в таборах інтернованих у середній та західній Польщі. Чи не найбільший із них був у Ланцуті.

Умови перебування в таборі Ланцута були вкрай важкими. Українців розмістили в колишніх двірських стайнях, добудованих бараках, у будинку домініканського монастиря. Кілька разів було зафіксовано епідемію інфекційних хворіб, зокрема тифу, дизентерії і холери.

У грудні 1919 року померло 56 осіб, у січні 1920 р. – 139 осіб, у лютому 1920 р. – бл. 100 осіб. Усього - близько 400 українських солдатів.

Ще у ті роки місце поховання було облаштовано як окремий військовий цвинтар воїнів українських армій УНР та УГА. Невдовзі, у 1921 році, там повстав меморіал за проектом скульптора Олекси Харківа.

Пам’ятник являв собою трьохметровий обеліск, що височів на трирівневому фундаменті і завершувався хрестом Львівського братства, на вшанування похованих тут галицьких стрільців.

На честь вояків-наддніпрянців на фронтовій частині було вміщено хрест київського Володимирського братства, а під ним напис - "Вірним синам України - старшини". Довкола було вирізьблено орнамент, що нагадував герб гетьмана Івана Мазепи.

На протилежному боці різьб’яр Олекса Стовбуненко помістив карабін, схрещений із козацькою шаблею, а під ним - голову з буйною козацькою чуприною під шапкою-кримкою із традиційним трикутним стягом. На правому боці обеліску було виліплено степову дорогу, а при ній - тополю і хатину, типову для наддніпрянського села.

Святотатсво часів Польскої Народної Республіки

Усього тут було поховано близько 400 солдат УНР і УГА. Але в 1974-му з наказу польських комуністів обеліск та надгробні хрести було знесено, а сам цвинтар зрівняли з землею. На його місці влаштовано символічне кладовище солдат Польського війська ("Kwatera wojska polskiego”), які загинули у Другу світову війну.

Уже в наш час польська влада на цвинтарі виставила ряди кам’яних хрестів. Тобто, на кістках українських воїнів армій УНР та УГА було споруджено хрести, де були вказані імена польських воїнів, що в різні часи загинули у боях, але поховані у інших місцях…

Українська сторона наполягає на відновленні всіх деталей меморіалу українським воякам, який був на ланцутському цвинтарі до Другої світової війни.

Наразі відновлено пам’ятний постамент, як перший елемент Меморіального комплексу українським воякам УНР та УГА в Ланцуті. Меморіальний комплекс на "Українському полі" кладовища міста Ланцут Республіки Польща будується за кошти з обласного бюджету Львівщини. Опікується пам’ятними знаками над похованнями українців на Закерзонні комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля".

Передбачається, що на нашій частині буде відновлено довоєнний меморіал воїнам армій УНР та УГА. Поруч буде встановлено барельєф Головного отамана Симона Петлюри із двомовним текстом, а на окремих плитах будуть викарбувані прізвища похованих українців. Також буде встановлено понад 30 однакових символічних гранітних козацьких хрестів.

За матеріалами Історичної Правди (автор матеріалу – Остап Козак)

Див. більше про вшанування пам’яті інтернованих вояків УНР і УГА в Ланцуті в грудні 2012 р.

Див. також історію нищення цвинтару українських солдат у Ланцуті і план майбутнього меморіального комплексу.