Микола Удовиченко

Історична довідка

УДОВИЧЕНКО (Удовидченко) Микола Іванович (17.05.1885-20.07.1937) - генерал-хорунжий Армії УНР.

Народився у Харкові. Старший брат Олександра Удовиченка. Походив з селян Черкаської волості Лівенського повіту Орловської губернії. Батько походив з селян, служив офіцером російської армії, отримавши звання підполковника набув персональне дворянство. Закінчив реальну школу, Військово-топографічне училище, курс Олександрівської Військово-юридичної академії. З початком Першої світової війни за власним бажанням був відряджений до 129-го піхотного Бессарабського полку, командир роти та батальйону. Був поранений. З 1916 р. - обер-офіцер для доручень штабу головнокомандувача Південно-Західного фронту, помічник начальника топографічного відділу 2-го генерал-квартирмейстерства штабу Південно-Західного фронту, у подальшому - начальник цього відділу. Останнє звання у російській армії - капітан.

З 10.06.1917 р. - член Українського генерального військового комітету Центральної Ради. З липня 1917 р. - уповноважений Українського генерального військового комітету при штабі Південно-Західного фронту. З 10.12.1917 р. - начальник мобілізаційного відділу Українського Генерального штабу УНР. У січні 1918 р. - командир Охочекомонного куреня працівників Військового міністерства УНР. З 09.02.1918 р. - начальник розвідчого відділу Гайдамацького Коша Слобідської України. З 03.03.1918 р. - начальник головного управління персонального складу Головного штабу УНР, у подальшому - Української Держави. 19.07.1918 р. наказом Військової офіції був підвищений до рангу військового старшини, 03.12.1918 р. - до рангу полковника. З грудня 1918 р. - у розпорядженні головнокомандувача Правобережного фронту військ Директорії. 28.02.1919 р. вийшов у відставку. 19.03.1920 р. повернувся на військову службу до Армії УНР: помічник командира 4-ї Стрілецької бригади Армії УНР, начальник персонального управління Головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УHP.

Автор спогадів (рукопису) російською мовою «О начале украинского национального движения в русской армии, 1917-1918»

Помер у м.Омекур (Homécourt), Франція, похований там же.

Інформація: Віртуальний військовий український некрополь