Тараща. Весна. Просвіта. 2013

15 березня 2013 р. відбулася зустріч представників Історичного клубу “Холодний Яр” Романа Коваля і Тараса Силенка з гімназистами та педагогічним колективом Таращанської районної гімназії “Ерудит”.

“Дорогі козаки і козачки! – звернувся Роман Коваль. – Сьогодні ви подорослішаєте, бо задумаєтесь, хто ви, навіщо прийшли в цей світ і чи козаки ви? І як досі прожили життя? Що зробили для своєї Батьківщини? І чи хоч раз дали по рукам тим, хто руйнує наше право на українське буття? Людина, яка проживе життя в гармонії з українською нацією, щаслива людина. Бажаю Вам саме такого – змістовного – щастя!”

Роман Коваль нагадав про досі не вшанованих славних синів Таращанщини – генерала-хорунжого Армії УНР Володимира Сікевича, отамана Таращанського коша Запорозької Січі Оверка Куравського, який продовжував збройну боротьбу проти російських окупантів до 1925 року; учасників Другого зимового походу Степана Щербака, Василя Луб’яного, Костя Андрієвського, розстріляних нещадним ворогом 22 листопада 1921 р. в містечку Базарі; про отаманів, які воювали на Таращанщині – Зеленого (Данила Терпила), Михайла Палія-Сидорянського, Дмитра Цвітковського, Григорія Пирхавку, розвідницю Раїсу Кравченко, козака Таращанського коша Запорозької Січі Олександра Личака та старшину Армії УНР Василя Задояного – авторів споминів про криваву боротьбу на Таращанщині.
Дослідник розповів юним таращанцям та їхнім учителям про весну 1920 року, коли кожне село Таращанщини ставало сотнею, а кожна волость – козацьким полком.

“Порозбігались більшовицькі комісари, зникли ріжні “ісполкоми” та “продкоми”. Замість червоних, повівають жовто-блакитні прапори. Прокинувся давній дух козацький. Повстала нова січ. Вибрали кошового, волосних отаманів та сільських ватажків; кошового, волосних та сільських суддів. Усе селянство записалось у козаки…
Не пізнати колишніх хліборобів. Чи старе, чи мале – при зброї. Чи сіяти їде на поле, чи до млина, рушницю бере з собою. У неділю, в свято чи так у вільну від праці годину скрізь по селах на майданах молоде козацтво муштрується. Де б хто не був, щоб не робив, а як чує, що дзвін б’є на тривогу, кидає працю, миттю біжить на збір. Січ та й годі…”
(цей спомин Олександра Личака процитував промовець)…

“Пізнайте правдиву історію свого народу, і вона звільнить вас, – звернулась до дітей Надійка Ямкова, голова Таращанської районної організації ВО “Свобода”, яка організувала цю зустріч.
Надзвичайне враження на гостей справила директор гімназії Лариса Скаба – як вона мудро говорила з дітьми! Змістовна, дієва, переконлива, а ще молода, вродлива, струнка та елегантна! Вона вже 7 разів показала для різних класів фільм “Стеком і шаблею” – про автора першої Шевченкіани Михайла Гаврилка, портрет, якого, до слова, висів на сцені під час зустрічі.

Запам’ятався хлопчик у 2-му ряді, який, нахилившись уперед, напружено вбирав у себе кожне слово… Ще довго діти не відпускали гостей – брали автографи, розпитували. Всього у зустрічі взяло участь з півтори сотні дітей та вчителів.

Для гімназійної бібліотеки було подаровано книжки Історичного клубу “Холодний Яр” та фільми про Українську революцію та Визвольну війну 1917-1920х років.

На прощання Лариса Скаба провела гостей коридорами навчального закладу. Вразила експозиція на одній із довжелезних стін – на десятках фотографій зафіксовано учнів гімназії – всіх без винятку! – у вишиванках та козацьких одностроях! Краса неймовірна!

Надвечір у кафе “Світанок” відбулася презентація книжок Історичного клубу “Холодний Яр” та прем’єра фільму “Стеком і шаблею”. На зустріч прибули українці не лише з Таращі, але й з Медвина, Богуслава, Фастова, Білої Церкви, Кагарлика, Ставищ, Карапишів, Рокитного. Маленька зала (на 100 місць) не змогла всіх вмістити, люди стояли під стінами, в коридорі та на вулиці, відтак розмова відбулася при відкритих дверях.

І гості з Києва, і таращанці отримали заряд бадьорості для продовження боротьби проти тих, хто хоче позбавити нас права на національне буття.