У Березовій Луці вшанували легендарного командира - Петра Дяченка. 2009, червень.

28 червня 2009 р. в селі Березова Лука Гадяцького району Полтавської області вшановано видатного українського воєначальника Петра Гавриловича Дяченка (30.01.1895 – 23.04.1965). Біля садиби Дяченків, що дивом збереглася, було встановлено меморіальну дошку, яка повернула рідному селу пам’ять про легендарного командира полку Чорних запорожців.

Зусиллями Броніслави Косінської, яка мешкає в цьому будинку, Марії та Володимира Мовчанів, органів місцевої влади, Історичного товариства “Чорні запорожці” та Історичного клубу “Холодний Яр”, на Полтавщині з’явилося ще одне місце, де можна покласти квіти вдячності. За словами ведучого меморіального мітингу Романа Коваля, навряд чи міг сподіватися Петро Дяченко, що встановлення пам’ятної дошки на його честь відбудеться в День Конституції Української держави, за яку він так відчайдушно боровся. Вшанувати командира Чорних запорожців приїхали козаки і козачки з Києва, Полтавщини, Черкащини, Кіровоградщини, Київщини та Польщі. Між виступами учасників звучали чудові пісні кобзарів Михайла Коваля і Тараса Силенка, а також 9-літньої бандуристки з Перемишля Олександри Стець. Роман Коваль не забув пом’янути “незлим тихим словом” й полковника Армії УНР Віктора Дяченка, рідного брата Петра Дяченка, а також їхнього видатного земляка – Миколу Савченка (псевдо Петро Миколенко) – курінного УПА на Закерзонні. До речі, односельчани спочивають на кладовищі в м. Баунд-Брук (США). Усіх, хто боровся і загинув за Рідну Землю, було вшановано хвилиною мовчання. Освятив дошку о. Леонід, гадяцький благочинний УПЦ Київського патріархату. Взяв він й участь у церемонії посвячення в козаки, який здійснили чорні запорожці.
Присягу зачитав отаман Вільного козацтва м. Черкас Олександр Щербатий, а приймав у козаки сотник Чорних запорожців Роман Боровик. Захисників Вітчизни салютом привітала гармата.

Палким був виступ голови Гадяцької районної державної адміністрації Ірини Гулей. Вона закликала жителів села дивитися на нашу історію українськими очима, оберігати пропам’ятну дошку (напередодні зловмисники облили синьою фарбою гранітний камінь), а оскільки на дошці розміщені державні символи, нагадала про кримінальну відповідальність за наругу над ними. Учасники урочистостей не забули й пом’янути жителів Березової Луки, які загинули в лавах Червоної армії. Біля братської могили ніхто не кланявся диявольським совєтьським символам, але синів, братів та батьків, які ніколи вже не повернуться в Березову Луку, згадали.

2 липня виповнилося 85 років Броніславі Косінській. Історичний клуб “Холодний Яр” та Історичне товариство “Чорні запорожці” щиро вітають берегиню хати, звідки у світ широкий пішли українські герої – брати Дяченки. Многая та благая літа Броніславі Косінській! Пошана всім, хто взяв участь у вшануваннях!

Олександр СТЕЦЬ, поручник Чорних запорожців:
«Колись давно, від отчого порогу, Від рідних берегів Хорол-ріки, Він вирушив у нелегку дорогу, Щоб вільним був наш Край на всі віки! Усе життя у стороні далекій, Він пам’ятав свій дім, своє село. І уявляв як навесні лелеки В Березову Луку несуть тепло. Він мріяв повернутись в Україну, Але судилась доля непроста. То ж Україна з вдячністю до Сина Тепер нащадкам пам’ять поверта!»

Володимир МОВЧАН