«Сікли на всі боки»

«Бандитизм у 1920 році особливо сильно лютував у західній частині Кременчуцької губернії: в Олександрійському, Чигиринському й Черкаському повітах. Цей район був справжнім кублом великого бандитського руху. В серпні 1920 року, через уперту провокаційну роботу петлюрівських агентів, запільні організації утворюють цілу низку повстанських банд. За отамана дивізії був Око1.., потім його заступив відомий отаман Хмара2, якого викликали повстанські організації з Полтавщини. Дивізія розбилася на одинокі курені, організовані за територіальною ознакою. На чолі куренів стояли отамани Клепач, Лютий, Сірко...
Олександрійська дивізія3 цікава головним чином через те, що вона являє собою майже єдиний приклад, коли отаманам пощастило об'єднатись і утворити на довгий період серйозну бойову силу.
Сили дивізії сягали 15-20 тисяч чоловік. В районі діяльності Олександрійської дивізії майже не можливо було провадити радянську роботу. Банди тут рубали й сікли на всі боки - вони зробили з деяких повітів киплячий казан..."

Б. В. Козельський, «Шлях зрадництва й авантур». С.69-73.

1-3) «Насправді ця дивізія ніколи не звалась Олександрійською, і ніякий Око не очолював її, а очолював отаман Степовий, який був ранений у с. Варварівці. З конспіративних міркувань було пущено чутку, що Степовий помер від потрясіння мозку (на що він справді хворів кілька тижнів після аварії з конем), і його місце посів новий отаман - Блакитний. Але і Степовий, і Блакитний - це була насправді одна людина, що організувала і очолила дивізію Степовиків. Справжнє його прізвище Пестушко Костянтин Юрович».
Ця примітка з книги «В Херсонських степах» (стор.73) Юрка Степового, брата от. Степового-Блакитного - Федора Пестушка, який взяв собі за авторський псевдонім перший повстанський псевдонім старшого брата.
Слід зазначити, що в документах, які описують оперативні дії підрозділів Степової дивізії в Олександрійському повіті, фігурує й таке визначення - «1 дивізія Повстанських військ Олександрійського повіту». В іншому документі повстанців фігурує також й «Олександрійська Повстанча Дивізія». Отож, ймовірно на час дій в Олександрійському повіті Степова дивізія виступала й як «Олександрійська Повстанча Дивізія». Так само, як Степовий «став» Блакитним.
Що ж до отамана Хмари, який ніби-то керував Олександрійською (Степовою) дивізією, то це розходження Б. Козельського та Ю. Степового (Федора Пестушка) викликано, очевидно, тим, що отаман Хмара (згідно з книгою Ю. Горліс-Горського) у вересні 1920 р. співдіяв зі Степовою дивізією, коли допомагав їй на марші до Холодного Яру. Про бойову співпрацю отамана Пилипа Хмари і отамана Костя Блакитного ще до приходу Степової дивізії в Холодний Яр згадує і Ю. Степовий.
В той же час слід зауважити, що Б. Козельський свідомо перекручує історію, стверджуючи, що Дивізію очолював Хмара. Адже в розпорядженні Б.Козельського був документ, який тепер, в 1997 р. знайшли і ми. В ньому чітко видно, що наказ «по 1 Александрийской уездной дивизии» від 3.09.1920 р. підписаний Блакитним, а не Хмарою. Р.К.


«ПРИКАЗ № 1
Штабам Повстанческих Отрядов и населению Александрийского уезда1
Настоящим об'являєм, что согласно постановления повстанцев Александрийского уезда от 28 августа 1920 года в с. Янове выбранньй повстанцами комитет начал свою деятельность с 1 сентября 1920 года.
Всем повстанцам за разной информацией и приказами обращаться с 1 сего сентября к Комитету.
В настояшее время комитет будет помещаться при Штабе Александрийской Повстанческой Дивизии.
Александрийский уездный Повстанческий Комитет.
1 сентября 1920 г.».

ЦДАВО УКРАЇНИ, ф. 1824, оп.1, спр. 20, Документ знайдений О. Маслаком.
Публікується вперше.

1) Переклад з української мови. Переклад українських документів на російську мову - ще одне переконливе свідчення про окупаційний характер «соввласти». Якби це була "громадянська війна" між українцями, то який сенс було б перекладати документи на російську мову?! Змушені подавати цей документ російською мовою, бо зворотній переклад на українську мову ще віддалить нас від автентичного тексту. Р.К.


Із зведення Кременчуцького губвідділу управління.
4 вересня 1920р.
«...Александрийский уезд. По сведениям от 2, 3 сентября банды появились в центре уезда, охватив районы Богоявленский, Краснокаменский, хутор Михайловку й деревню Марьяновку. Банда состоит из бьшших петлюровцев, оглавляется Клипачем, Палеем й Степовым.
1 сентября в Марьяновку прибыл советский отряд с военкомом Ларионовым и представителем исполкома Богдановьм в количестве 300 человек при 6 пулеметах... Во время сражения с бандитами тяжело ранен командир советского конного отряда Закис... Продработа в уезде приостановлена в связи с возросшим бандитизмом. Многие работники расстреляны бандитами, остальные отозваны уездисполкомом...
Завед. губинформац,. п/отд. Секретарь» (підписи).

ДАПО, ф.р - 2289, оп.1, спр.7, арк. 23. Документ наданий В. Коротенком.
Публікується вперше.


«Копия. Оперативно.
ПРИКАЗ
ПО 1 АЛЕКСАНДРИЙСКОЙ ПОВСТАНЧЕСКОЙ УЕЗДНОЙ ДИВИЗИИ
3 сентября 1920 г.1
Маршрут на г. Александрию. Приказываю тщательно исполнить пересоставленный маршрут пр взятию г. Александрии.
Южная группа - 1 бат. 1 полка выступает в 12 часов дня через Новостародуб в направлении на село Головковка, где, остановившись и не разоружаясь, дожидается общего выступления. Южной группой командует Клепач.
Северная группа - 2 баталион 1 полка и Подрывная Дивизионная команда под начальством Лютого выступают в 12 часов дня через Богоявленск в направлении на ст.Користовку и ждет общего выступления, связавшись с Гнибидой, западная группа - Киклиевский отряд и Александрийская сотня под командой Гнибиды выступает в 12 часов дня на хут. Мержановку, где остановив отряд, ждет Штаба Дивизии, после чего получив указания двигаться в направлении на ст. Александрию, и ждать там общего выступления.
Резервная группа. 3 конный полк и все команды, какие только имеются при Штабе дивизии, выступают под командой Штыля в 1 час дня по дороге Куклеевка-Марьяновка. В последних пунктах останавливается и производит демонстративные действия согласно указаниям, данным мною.
§2
Общее наступление начать в 4 часа дня по усмотрению Клепача, а Лютому начать действовать по своему усмотрению ровно в 3 часа дня.
§3
Всеми группами буду командовать я, за исключением группы Лютого, который все делает по своему усмотрению, своевременно донося мне.
§4
Пунктом сбора на случай поражения назначается м. Стародуб.
§5
Командующему южной группой Клепачу по взятии Александрии с юга первым долгом захватить тюрьму, сменить охрану, и захватывать главные пункты города. Командующему северной группой Гнибиде стараться держаться и захватить ст. Александрию, оставив усиленную охрану, продвигаться в центр города.
§6
В случае неожиданного выбытия меня из строя - заместителем моим назначаю - 1-м Клепана, 2-м Гнибиду.
§7
Начальнику конницы выслать 4-х конных в распоряжение Клепача, 2-х в распоряжение Гнибиды, 4-х в распоряжение Лютого и остальных конных держать при Штыле.
Командующий 1 Александрийской дивизией (Блакитньй)
Начальник Штаба (подпись)
За атамана Ад'ютант (подпись)».

ЦДАВО УКРАЇНИ, ф. 1824, оп.1, спр. 20. Документ знайдений О. Маслаком.
Публікується вперше.

1) Переклад з української зроблено окупаційним режимом.


«Сводка по Кременчугской губернии на 5-6 сентября 1920 года
Александрийский уезд.
4-го сентября бандой до 2000 человек под предводительством Степового был произведен налет на Александрию. После 2 часового боя на улицах города бандиты были отброшены и преследуемые нашим отрядом отступили по направлению к местечку Новостародубов1 и села Красной Каменки. Бандитами разграблен вещевой склад 1-го запасного батальона, уведена пленная музыкальная команда, выпущены из тюрьмы 29 бандитов. В нашем отряде есть жертвы, количество не выяснено. Бандиты потерпели крупные потери. Для дальнейшего обеспечения города требуется в срочном порядке вооруженный отряд»...2

ДАПО, ф.р -2289. оп.1, спр.5, арк.30. Документ наданий В.Коротенком.
Публікується вперше.

1) Правильно: Новостародуб.
2) Очевидна брехливість цієї «сводки». «Бандиты были отброшены» слід розуміти так: «Повстанці після виконання завдання виступили з міста разом з музикальною командою». Фразу «бандиты потерпели крупные потери» слід розуміти, як намагання керівництва Олександрії виправдатись перед ревтрибуналом за провал. Остання фраза «для дальнейшего обеспечения города требуется в срочном порядке вооруженньй отряд» підтверджує далеко не переможний настрій більшовиків, скоріше, свідчить про страх перед новим «наскоком». Р.К.


З оперативного зведення нач. штабу тилу Кременчуцької губернії.
6 вересня 1920 р.
«...4 сентября после упорного боя на улицах города банды численностью 2000 человек отступают и преследуются. Потери батальона не свыше 60 человек убитыми, ранеными и пропавшими без вести. Из карманов у убитого командира повстанческого полка извлечен оперативный приказ о занятии города Александрии и знамя желто-блакитное. Из карманов убитых командиров повстанческих отрядов извлечены письменные донесения о ходе наступления... Есть полное основание ожидать вторичного наступления на город Александрию.
Банды организованы в дивизию, имеющую четыре полка. Разбросаны побатальонно по всему уезду. Определенно известно, что заняты села Звенигородка, Куколовка, Красная Каменка, Новостародуб. На подкрепление к Александрии прибыл из Кременчуга отряд в составе 32 вагонов».

ДАПО, ф.р - 2289, оп.1, спр.5, арк. 120. Документ наданий В. Коротенком.
Публікується вперше.


З оперативного зведення нач. штабу тилу Кременчуцької губернії.
7 вересня 1920р.
«...Александрийский район. Сводно-объединенный отряд под командой командира отряда особого назначения 6-й армии т. Юдицкого, выехавший из Александрии 5 сентября на Ново-Стародуб, где банды не оказалось, пошел на село Петровка.1 Здесь отряд вступил в бой с организованной бандой большой численности до 5000 человек в составе пехоты, кавалерии и артиллерии с орудием, пулеметами, большим запасом снарядов и патронов, в результате боя отряд тов. Юдицкого был разбит, причем, по непроверенным данным, потеря 2-х орудий, нескольких пулеметов, потери людей не выяснены...2
Подлинную подписали:
Наштатылгуб Андреев
Начоперод Жданов
Ответственный дежурный по опероду» (підпис).

ДАПО, ф.р - 2289, оп.1, спр.7, арк. 40. Документ наданий В.Коротенком

1) Очевидно, Петрове. Р.К.
2) Ось так більшовики «переслідували» Степовиків, які успішно налетіли на Олександрію. Р.К.


З інформаційного зведення Кременчуцького губвідділу управління.
11 вересня 1920 р.
«...Александрийский уезд. По сведениям от 10 сентября в сел. Вершино-Каменке находится банда, вооруженная винтовками, пулеметами при трех орудиях и двух пассажирских автомобилях. Атаманом банды - Медведев. Приняты меры к ликвидации банд в уезде. Настроение деревни повышенное в связи с развившимся бандитизмом.
Завед. губинформац. п/отд.» (підпис).

ДАПО, ф.р - 2289. оп.1, спр.5, арк. 88. Документ наданий В. Коротенком.
Публікується вперше.


«Из протокола заседания Кременчугского губисполкома с участием председателя Совнаркома УССР и начальника Цупчрезкома.
11сентября 1929 г.
Слушали:
1. Доклад начальника тыла1
Постановили:
1. п.4. Поручается т. Магону2 вместе с Особым отделом 6-й армии и ОРТЧК Кременчугского узла произвести срочное и строжайшее расследование случая с отправкой и ограблением эшелона (автомобилей, мотоциклов и нефти), перехваченного бандитами 28 августа на ст. Лекаревка, а также расследовать, какие из окрестных деревень участвовали в ограблении этого эшелона и эшелона, шедшего с Одессы с солью.
Тов. Магону вместе с Особым отделом 6-й армии в ОРТЧК Кременчугского узла предлагается проверить состав железнодорожного персонала на ст. Пятихатки, Знаменка и на других станциях, прилегающих к Екатеринославу и Кременчугу.
п.8. Ввиду необходимости срочно создать при караульных ротах конные взводы по борьбе с бандитизмом, который в Кременчугской губернии принимает угрожающие размеры, из вырабатываемых «Губкожей» седел в количестве 1000 шт. выделить губвоенкому 40%...
Председатель (подпись)
Секретарь (подпись)
ПА ИИП ЦК КПУ, ф.1. оп.5. д.182, л.15. Машинопись. Незаверенная копия».3

З книги «На защите революции» С.184.

1) Доповідь нач. тилу по боротьбі з бандитизмом Кременчуцької губернії тов. Савицького.
2) Магон Генріх Янович. (1892-1937). З 1918 по 1922 рр. працював в органах ЧК. Очолював Донецьку, Полтавську і Кременчуцьку губЧК. Р.К.
3) Посилання оригінала.


З розвідувального зведення нач. штабу тилу Кременчуцької губернії.
Не раніше 14 вересня 1920 р.
«Александрийский район... Вполне установлено, что главные силы бандитов сконцентрированы в районе Знаменка-Пантаевка, при чем насчитывается вооруженных винтовками 14 000 при 3-х бронемашинах и неизвестном количестве трехдюймовых орудий и 50 кавалеристах»...

ДАПО, ф.р - 2289, оп.1, спр.5, арк. 45. Документ наданий В. Коротенком.
Публікується вперше.

ДО ЗМІСТУ