Заувага

Слід зазначити, що ми розуміємо неминучість помилок у цьому дослідженні. Насамперед, через неможливість звірити дані анкет з іншими джерелами. По-друге, намагання декого з полонених (на нашу гадку, переважно старшин) приховати дійсне прізвище, ім'я, по-батькові, місце народження, військове звання, освіту тощо. Ще одним моментом, що ускладнював роботу, стала невиразність почерків тих, хто заповнював анкети, як і те, що анкети заповнювалися олівцем, до того ж, 80 років тому. Ускладнювало розпізнання анкетних даних й те, що поверх них була написана резолюція: "Расстрелять. м. Базар. 23 (або 22). XI. 1921 г. Гарькавый, Котовский, М. Фриновский, Лившиц…" (і ще один нерозбірливий підпис, очевидно Іванова). Ця резолюція, а також підписи були написані хімічним олівцем розмашисто, з притиском. Накладання ліній ускладнювало діагностику прізвищ та інших даних. Напевно, й не всі козаки і старшини виразно називали свої прізвища і той, хто фіксував їх, міг частково видозмінювати їх. Є підстави припускати, що допит вели малограмотні слідчі-чужинці, що не знаючи української специфіки, вносили і свою дещицю плутанини.
Характерним було непоодиноке розходження написання прізвищ в анкеті і у списку розстріляних. Тобто, самі більшовики подекуди подавали дві версії одного й того ж прізвища. Інколи це допомагало нам вияснити найбільш вірогідний варіант. Хоч і не завжди... Складалося враження, що інколи у списку уточнювали прізвище, а подекуди, навпаки, змінювали його до невпізнання.
У пошуках інколи допомагав варіант, наведений у реабілітаційному висновку, хоч треба зазначити, що той, хто підготовляв ці висновки, подекуди додавав і власні помилки, що призводило інколи до "реабілітації" неіснуючих людей.
Щоб збільшити шанси знайти рідних розстріляних у м. Базар і донести до них правду про тернистий шлях члена їхньої родини, ми вирішили подавати й назву сіл чи волостей, точних назв яких встановити не вдалося. Але оскільки місцеві люди краще розбираються в топоніміці своєї місцевості, то вони й допоможуть нам згодом встановити істину.

Упорядники

 

 

Документи

1. Дугельський, (Дугельний) 1 Григорій Макарович 2
Народився 21 листопада 1891 р. у м. Полтава. Українець. Стан - міщанин. Закінчив двокласну школу та військовий навчальний заклад. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Служив у 2-й Волинській стрілецькій дивізії (далі скорочено: 2-а Волинська дивізія). Інтернований у таборі м. Каліш (Польща). Під час Другого Зимового походу - командир комендантської сотні штабу 4-ї Київської стрілецької дивізії 1-ї Волинської групи Української повстанської армії під проводом Юрка Тютюнника (далі скорочено: 4-а Київська дивізія). Будучи пораненим, потрапив у полон 17 листопада 1921 р. коло с. Звіздаль Овруцького повіту Волинської губернії 3. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар Овруцького повіту Волинської губернії 4. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., т. 1, арк. 1 - 1 зв.
Примітки
В анкеті (повна назва: "Анкета для перебежчиков или плененных закордонных государств") і списку розстріляних - Сузима. На анкеті червоним олівцем виразно, великими літерами дописано "штабс-капітан Дугельський", а потім ще синім хімічним олівцем у графі ПІБ написано: "Дугельський". У списку розстріляних зазначено, що Григорій Сузима - "штаб. капітан". У книгах Василя Вериги "Листопадовий рейд" (К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 1995. С. 173) та "Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар" (К.: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. С. 198) це прізвище подається як сотник Сулима. Звертаю увагу і на те, що згаданий учасник Другого Зимового походу, незважаючи на задеклароване ім'я Григорій, підписався наприкінці анкети "А. Сузима" (а не "Г. Сузима"), що дає підстави трактувати це прізвище та й ім'я, як вигадані. Напевно, за псевдонімом "Сузима" намагався сховатися підполковник Дугельський, учасник Другого Зимового походу, командир комендантської сотні, про якого згадує Василь Верига (там само. С. 78). Іван Ремболович у своєму спогаді "Рейд 1921 року" ("Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар" К.: Фундація ім. О. Ольжича. 1995. С. 90, 101) подає це прізвище як Дугельний.
Тут і далі можливі помилки, викликані небажанням деяких козаків і старшин Другого Зимового походу говорити правду або всю правду, тобто прізвища, імена, військові звання, місця проживання тощо можуть бути вигаданими чи видозміненими.
Під час допиту стверджував, що "військова частина небоєздатна... кожний хотів потрапити додому".
На цій анкеті хімічним олівцем накладена резолюція "Расстрелять. м. Базар. 23. XI. 1921 г. Гарькавый, Котовский, М. Фриновский, Лившиц…" (і ще один нерозбірливий підпис, очевидно Іванова). Подібна резолюція - й на інших анкетах (у більшості дата розстрілу - 22. XII. 1921 р.

2. Мироненко Кузьма Давидович
Народився 21 вересня 1891 р. у с. Піски Лохвицького повіту Полтавської губернії. Українець. Стан - селянин. Закінчив церковно-приходську школу. Унтер-офіцер царської армії. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. В листопаді 1919 р. був мобілізований до Добровольчої армії генерала Антона Денікіна. Інтернований у таборі м. Каліш (Польща). Прикріплений до 3-ї Залізної стрілецької дивізії (далі скорочено: 3-я Залізна дивізія). Під час Другого Зимового походу - при штабі 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 17 листопада коло с. Звіздаль 1. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Там само. Арк. 2 - 2 зв.
Примітка
Майже на всі питання відповідав "не знаю". Стверджував, що "військова частина небоєздатна".

3. Петренко Іван Діонісійович
Народився 3 серпня 1897 р. у с. Серби Могилівського повіту Подільської губернії. Українець. Селянин. Безпартійний 1.
В Армії УНР від початку 1919 р. до травня 1919 р., коли дезертирував до Червоної армії. Потрапивши у полон, був прикріплений до 19-го полку 7-ї бригади 3-ї Залізної дивізії. Інтернований у таборі міст Каліш та Пикуличі (Польща). Під час Другого Зимового походу - хорунжий 4-ї Київської дивізії 2. Будучи пораненим, потрапив у полон 17 листопада 1921 р. коло с. Звіздаль 3. Розстріляний 23 листопада у м. Базарі. Реабілітований 12 березня 1998 р. 4
Там само. Арк. 3 - 3 зв.
Примітки
1. В графі "партійність" записано, що співчуває більшовикам. Не виключено, що це була звичайна хитрість.
2. Безуспішно намагався приховати, що є старшиною.
3. На допиті стверджував, що 4-а Київська дивізія небоєздатна.
4. Проходив, як і інші полонені, у кримінальній справі №5228. У висновку про реабілітацію, як і стосовно інших розстріляних, зазначено, що "у справі немає доказів вчинення ним контрреволюційних чи інших злочинів".

4. Тронько Оксентій Іванович
Народився 3 лютого 1890 р. у с. Соколюк (Немно ?) Чеботарівської (?) волості Ольвіопольського (?) повіту Подільської губернії. Українець. Селянин. Закінчив двокласне училище та фельдшерську школу. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Інтернований у таборі м. Вадовиці (Польща). Під час Другого Зимового походу - фельдшер 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, 17 листопада потрапив у полон коло с. Звіздаль. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базарі. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Там само. Арк. 4 - 4 зв.


5. Мількер 1 Леопольд Адольфович
Народився 1901 року у Галичині (Австро-Угорщина). Єврей. Син вчителя. Закінчив 8 класів гімназії у м. Відень (Австро-Угорщина). Професія - фармацевт. Безпартійний.
В 1920 р. інтернований у табір м. Александров Куявський (Польща). Під час Другого Зимового походу - завідуючий аптекою лазарету 4-ї Київської дивізії 2. Потрапив у полон 17 листопада 3. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Там само. Арк. 5 - 5 зв.
Примітки
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають прізвище Мінькер.
2. Лазарет мав одного лікаря, 4 фельдшерів та одного фармацевта - Мількера. У більшості анкет козаки і старшини оцінюють організацію санітарної справи у 4-й Київській дивізії як добру або задовільну.
3. Під час допиту зазначив, що не знає стану частини у бойовому відношенні; стосовно ж оцінки стану козаків і старшин дослівно записано так: "рядовых - самое скверное, командиров - тоже скверное".

6.Шафранівський 1Андрій Феодистович 2
Народився 23 жовтня 1898 р. в Могилівській губернії. Білорус. Син священика. Закінчив 8 класів гімназії. Фельдшер. Безпартійний.
До Армії УНР був мобілізований 1920 р. в м. Лянцкорунь, де працював у земській лікарні. Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу - фельдшер лазарету 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 17 листопада. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Там само. Арк. 6 - 6 зв.
Примітки
В анкеті - "Шафрановський", у списку розстріляних - "Пофрановский". В. Верига і Б. Тимошенко подають Підранівський.
Очевидно, Феоктистович.

7. Швидак 1 Максим Якович
Народився 24 листопада 1897 р. в Остерському повіті Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Молодший унтер-офіцер. Безпартійний.
В армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу - молодший старшина 4-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 17 листопада під с. Малі Миньки Овруцького повіту Волинської губернії 1. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Там само. Арк. 7 - 7 зв.
Примітки
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Швида.
2. Під час допиту на питання відповідав в основному "не знаю", "не можу сказати".

8. Якубовський Павло Володимирович
Народився 11 червня 1895 р. у м. Біла Церква Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 4 класи міського училища та школу фельдшерів. Молодший унтер-офіцер. Безпартійний.
В Армії УНР (4-а бригада 2-ї Волинської дивізії) з 1920 р. Під час Другого Зимового походу - фельдшер лазарету 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 17 листопада під с. Звіздаль. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Там само. Арк. 8 - 8 зв.

9. Решетників 1 Микола Георгійович
Народився 1890 р. у м. Полтава. Українець. Міщанин. Закінчив реальне училище. Музикант (духові інструменти). Молодший унтер-офіцер царської армії. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Інтернований у таборі м. Ланцут (Польща). Під час Другого Зимового походу - писар (?) 1-ї сотні 1-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії 2. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Там само. Арк. 9 - 9 зв.
Примітки
1. В анкеті та списку розстріляних - "Решетников".
2. Під час допиту, намагаючись приховати звання, назвав себе рядовим. У списку розстріляних зазначено, що М. Решетників - воєнний чиновник.

10. Онуфрійчук 1 Герасим Семенович
Народився 1888 р. у с. Вікторівка Бердичівського (?) повіту Київської (?) губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську та воєнно-фельдшерську школи. Молодший унтер-офіцер. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу - фельдшер лазарету 4-ї Київської дивізії. 17 листопада під с. Звіздаль, будучи пораненим, потрапив у полон. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар 2. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Там само. Арк. 10 - 10 зв.
Примітки
1. Це прізвище подається і у анкеті, і у списках розстріляних як Онофрейчук. В. Верига і Б. Тимошенко подають Онофрійчук.
2. На анкеті відсутній "розстрільний" підпис Іллі Гарькавого, підписи інших членів "п'ятірки" є.