Документ №10

Урядове повідомлення з 15 серпня 1919
Постанова про асигнування в розпорядження Міністра 11 460 000 гривень на допомогу єврейському населенню міст та містечок, які постраждали від погромів.
Асигнувати в розпорядження Міністра Єврейських Справ з фондів Державної Скарбниці 11 460 000 грн. для видачі допомоги, біднішому єврейському населенню міст і містечок, які постраждали від погромів.
Цей Указ повинен бути введений по телеграфу.
Голова Ради: В.Мартос Міністер Єврейських Справ: П.Красний
Примітка: Крім цього документу, який ми цитуємо як приклад, ми можемо нагадати численні випадки відкриття важливих кредитів Міністру Єврейських Справ.
Законом Директорії з 24 січня 1919 — 1 000 000 карбованців на потреби Міністерства у Справах євреїв;
Декретом з 18 січня 1919 — 2 000 000 гривень для євреїв, що постраждали від погромів у Житомирі та 1 000 000 гривень — постраждалим в Бердичеві;
Декрет з 28 лютого 1919 — 1 000 000 гривень для видання єврейською мовою «вибраного» з української літератури.
Декрет з 23 березня 1919 — 600 000 гривень — на єврейські школи, 300 000 гривень — для учнів-євреїв, що постраждали від погромів.
Декрет з 9 квітня 1919 — 2 000 000 гривень для євреїв Проскурова, що зазнали погромів;
Декрет з 12 квітня 1919 — 2 000000 гривень для євреїв, що постраждали від погромів.
Примітка: 1 грн.—0,50 карбованця; в той час 1 грн.—1 австрійській кроні; 1 карбов.—приблизно 1 франку (ціна 1919р.).


Документ №11

Указ Ради Народних Міністрів Української Республіки
з 18 серпня 1919 р. (Протокол засідання № 171)
Рада Міністрів, заслухавши доповідь Міністра Єврейських Справ Пінкоса Красного про ситуацію, що склалася у зв'язку з фактом погромів в Україні і, зокрема, в Києві, наказує наступне:
Спільний ворог єврейського та українського народів, які разом працюють для відновлення Української Республіки, намагається породити безлад та анархію, щоб знищити Українську Республіку. З цією метою він організує погроми, розповсюджує фальшиві відомості за кордоном про погроми в Україні, щоб здійснити свої завойовницькі наміри, пригнобити український народ або з допомогою польських панів, або завдяки реакційному режиму Денікіна.
У своїх абсурдних комюнікатах, фальшивих та провокаційних, вони змінювати назви міст, де мали місце погроми, що їх скоювали самі більшовики в Україні, при цьому їм допомагали кримінальні елементи.
Завдяки фальшивій інформації, відкритим листом, адресованим найбільш впливовим представникам Европи, завдяки тіньовим махінаціям вони зробили відповідальним за погроми Уряд України, хоча останній взяв на себе місію енергійно боротися зі всім, що пов'язане з погромами.
Беручи до уваги, що подібні дії, як і злочинні наміри реакційних партій, загрожують здобуткам боротьби, яку ми ведемо за свободу Української Республіки, за майбутній спокій населення, що проживає в Україні, Уряд Республіки бере на себе зобов'язання терміново покласти край подібним провокаціям, погромам та іншим ексцесам та, вважаючи відповідальними за ці злочини ворожі елементи Української Держави, які плянують та здійснюють погроми, вважати їх зрадниками та переслідувати з відповідною суворістю.
Уряд вирішив:
1. Негайно звернутися до Головного Отамана з тим, що він видав наказ до всіх командувачів військами, який би зробив їх відповідальними за всі акти з ознаками недбайливости чи байдужости до погромів, щоб зловмисники були негайно заарештовані та передані до військового суду, трактовані як зрадники батьківщини та щоб понесли найбільш суворе покарання, включаючи смертну кару. Покарання підбурювачів та посібників погромів повинно проводитися залізною рукою.
2. Передати наказ від імені Уряду та Головного Отамана всім повстанцям, які знаходяться на окупованій ворогом території, щоб вони енерґійно виступали проти всякої агітації за погроми, щоб придушували погроми на своєму шляху та суворо карали винних.
3. Негайно створити спеціяльну урядову комісію з найширшими повноваженнями для розслідування погромів та боротьби з ними. В цю Комісію повинні увійти відповідні представники: Головного Отамана, Державного Інспектора, Міністра Юстиції, Міністра Внутрішніх Справ та Міністра Єврейських Справ. Ця Комісія відправиться негайно на фронт та населені пункти й міста, звільнені Українською Армією; Головний Отаман для поглиблення розслідування може передати цій Комісії всю повноту влади та всі необхідні права.
4. Довести шляхом інспекції до відома всіх полків та комісарів Української Республіки про провокаційні заходи ворогів Республіки, які за кордоном користалися у своїх приватних цілях осудом, викликаним погромами.
5. Довести до відома Директорії Української Республіки наведені пункти та підкреслити тверду волю та зусилля Уряду, який бажає покінчити раз і назавжди з можливістю погромів в Україні.
6. Видати до наступного розпорядження урядове звернення до населення.
Міністр Преси та Інформації повинен розгорнути ефективну пропаганду проти погромів, інформуючи пресу та суспільство про справжній стан речей, спростовуючи наклепи, що безчестять Уряд Української Республіки.
Міністр Юстиції повинен негайно вжити заходів, щоб усі помічники погромів, як ті, що вже заарештовані, так і ті, що будуть взяті під арешт в наступному, були передані військовому судові.
Цей наказ повинен бути опублікований.


Документ №12

Наказ Головного Отамана Армії з 26 серпня 1919
Офіцери та козаки! Ми повинні констатувати, що єврейське населення, як і весь народ, зазнали горя від більшовицького нашестя. Це населення побачило, на чийому боці права та правда. Єврейські партії, найбільш загальновідомі, такі як «Бунд», «ПоалиЦіон», «Союз євреїв-соціялістів» та «Партія народників» явно знаходяться на боці української незалежної Держави та працюють з нами рука в руку задля загального добра.
Час визнати, що мирне єврейське населення, як і ми, українці, було придушене та позбавлене національної свободи. Йому неможливо відійти від нас, маючи долю, пов'язану з нашою, довгим минулим спільних радощів та суму.
Армія, що несе всім народам Україні братерство, рівність та свободу, не може терпіти провокаторів та авантюристів, які спрагнені людської крови. Вона не повинна бути причиною нещастя євреїв! Той, хто звершує злочин проти них, є зрадником та ворогом Батьківщини, його треба викреслити з людської родини.
Старшини й вояки! Весь світ пишається нашими героями Незалежности. Не принижуйте її чести вчинками, що заслуговують на осудження; не покривайте вашу країну соромом перед цілим світом. Наші незліченні вороги за межами країни та всередині її вміють користуватися зиском від погромів, вони представляють нас як недостойних нашої незалежности, вони кажуть, що нас треба знову зігнути в ярмі рабства. Я, ваш вищий командувач, кажу вам, що тепер перед міжнародним судом вирішується наша доля і майбутнє нашої незалежности.
Старшини й вояки! Наша доля в ваших руках. Борітеся проти справжнього ворога України та думайте про те, що наша справа, котра є чистою, потребує чистих рук. Будьте певні, що законне покарання, винесене національним судом, буде почуте внутрішніми ворогами нашої країни. Помста, часто передчасна, недостойна українських козаків.
Всіх тих, хто підбурює вас на погроми, я наказую гнати з наших рядів, віддавати під суд, який покарає їх згідно із злочином. Уряд Республіки, визнаючи удари долі, завдані погромами, та бачачи небезпеку, яку вони становлять для країни, звертається до всього населення Республіки із закликом чинити спротив усім спробам їх організувати.
Я наказую всій Армії віднестися з надзвичайною увагою до цього документу та розповсюдити його наскільки можливо серед своїх товаришів та населення. Цей наказ повинен бути переданий у всі дивізіони, бриґади, Гарнізони, всім ескадронам та полкам Армії від Дніпра до Дністра.
Головний Отаман Петлюра
Начальник Штабу Юнаков
«Трудова Громада» з 4 вересня 1919